БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ
Памятка для батьків "Дитячий травматизм"
Дитячий травматизм: як уберегти дитину?
Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.
Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і учителів.
Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.
Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.
Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.
Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів
залежно від місця, де дитина може отримати травму :
1. побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
2. вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
3. шкільний (або в дитячомусадочку);
4. спортивний;
5. інший.
Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.
Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова.
У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.
Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів.
Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.
У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтуваних предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.
Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.
Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше.
Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.
Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально забезпечити свою дитину.
Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – недоглядали та не роз'яснювали ...
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.
У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.
Отже якщо малюк проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – МАКСИМАЛЬНО ЗАХИСТИТИ його від травмоопасних предметів.
Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.).
Розетки закриваються спеціальними заглушками.
Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки.
Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обшпаритися.
У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.
Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає ПОЯСНЕННЯ ПРАВИЛ техніки безпеки!!!
Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖЗД.
Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але БАТЬКИ САМІ ПОВИННІ ОЗНАЙОМИТИ своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!
Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.
У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.
ПАМ’ЯТКА
«Успішна взаємодія з обдарованою дитиною»
- Приймайте обдаровану дитину такою, якою вона є, а не розглядайте її як носія талантів.
- Давайте дитині змогу самостійно шукати вихід із ситуації, що склалася, розв’язувати завдання, яке їй під силу, навіть якщо вважаєте, що самі впораєтеся ліпше та швидше.
- Не тисніть на дитину, не нав’язуйте своє бачення щодо виконання певної справи, але за потреби будьте готовими прийти на допомогу.
- Відповідаючи на поставлене дитиною запитання, не піддавайтеся спокусі розповісти про предмет усе, що знаєте самі, а надайте конкретну
відповідь.
- Виявляйте серйозне ставлення до запитань і висловлювань дитини.
- Надавайте можливість дитині демонструвати свої досягнення.
- Належно облаштуйте місце для занять дитини улюбленими справами.
Надавайте допомогу дитині в поліпшенні результатів її роботи.
- Привчіть дитину мислити самостійно.
- Регулярно читайте дитині цікаву й пізнавальну літературу.
- Спонукайте дитину до фантазування, вигадування історій.
- Уважно ставтеся до особистих потреб дитини.
- Знаходьте час для того, щоб побути з дитиною наодинці.
- Не карайте дитину за ненавмисно зроблені помилки.
- Допомагайте дитині в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях.
- Навчайте дитину не боятися проблем, а розв’язувати їх.
- Сприяйте особистісному розвитку дитині.
- Формуйте в дитини позитивне ставлення до своїх здібностей.
- Довіряйте дитині.
- Стимулюйте самостійність дитини.
ПАМ’ЯТКА
«Адаптація дитини до умов дошкільного навчального закладу»
Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігрового майданчика, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колективі та в дошкільному навчальному закладі — це приємна, радісна й очікувана подія.
Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі. Сон, вживання їжі, прогулянки й інші режимні моменти проводьте в один і той самий час.
Подавайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і першу, і другу, і третю страви. Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги.
Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування, взаємодії з оточенням та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички — дотримання чистоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі.
Залишайте дитину під наглядом інших людей, наприклад, родичів, друзів — спочатку на годину, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що батьки не будуть постійно поряд.
Поінформуйте педагогічних, медичних працівників інших спеціалістів дошкільного навчального закладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості розвитку, нюанси харчування, можливі алергійні реакції тощо.
v У перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі залишайте дитину на дві-три години, поступово збільшуючи час перебування на одну-дві години.
Дозволяйте дитині брати з собою до дошкільного навчального закладу улюблену іграшку, проте не давайте харчових продуктів і напоїв.
Пам’ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про самопочуття.
Одягайте дитину відповідно до погодних умов, обирайте одяг з натуральних тканин та зручне взуття. Обов’язковим є головний убір.
Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний.
Пам’ятайте, що адаптація до нових умов перебування в дошкільному навчальному закладі, звикання до відсутності батьків, а також до нового дитячого колективу та дорослого оточення — це тривалий та відповідальних процес, який у кожної дитини проходить індивідуально.
ПАМ’ЯТКА
«Вплив батьків на поведінку дитини»
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину.
Ліпше тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети в недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно.
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.
Висувайте реальні вимоги.
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.
Із дорослішанням дитини покарання і заохочення стають усе менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу в спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику.
На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: коли дитина дістала ляпаса, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям поводитися ліпше, даючи їм право вибору.
Не сперечайтеся з дитиною про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягатися чи що їсти. Це дасть змогу запобігти проявам образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Проявляйте свою любов.
Саме любов є найважливішою потребою всіх дітей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, почуття власної гідності.
Прислуховуйтеся до того, що говорить Ваша дитина.
Цікавтеся тим, що робить і відчуває Ваша дитина.
Визначте певні обмеження для дітей.
Усі стосунки потребують певних обмежень. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію.
Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства.
Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди.
Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, якщо з Вами чинили несправедливо.
Хваліть і заохочуйте дитину.
Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль. Хваліть її за хорошу поведінку.
Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого.
Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її.
Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому.
Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
Плануйте розпорядок дня дитини.
Малі діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
Будьте послідовними в дотриманні правил, встановлених у вашій сім’ї.
Намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.
Не забувайте про власні потреби!
Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на декілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
І пам’ятайте: діти мають право на позитивне ставлення до себе.
Україна зобов’язалася дотримуватися принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. У цій Конвенції проголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
10 порад для здорового харчування дітей
Це не завжди легко — заохотити дітей їсти здорову їжу. Ось 10 порад, як допомогти дітям розвити здорові звички ще змалечку.
1. Снідайте!
Усвідомте важливість і необхідність сніданку, навіть якщо це просто банан і склянка молока. Це своєрідний старт для пробудження організму, тонус для всього тіла й заряд енергії на весь день!
Якщо вам вдасться прищепити дитині звичку до здорових сніданків, вона буде їх дотримуватися і в дорослому віці.
2. Обирайте здорові закуски!
Надто легко дістати чіпси або печиво, коли вам або вашій дитині кортить щось погризти. Проте такі закуски, як правило, містять мало поживних речовин та забагато калорій.
Натомість спробуйте привчитися зберігати на кухні здоровіші закуски, такі як фрукти, несолоний попкорн і горіхи, натуральний йогурт без наповнювачів тощо.
3. Пийте воду!
Надайте перевагу воді як основному напою протягом дня, а соки та солодкі напої вживайте в окремих випадках.
Так, сік містить поживні речовини й надає концентрований заряд енергії для зростаючого організму, але не він задовольняє потребу у воді. Саме тому, коли діти відчувають спрагу, вони повинні спочатку пити воду, а не підсолоджені напої.
4. Вирощуйте овочі та зелень
Вирощування овочів і зелені на власному городі або навіть на підвіконні дуже корисне. І не тільки тому, що таким чином ви отримуєте найсвіжіші й здоровіші продукти, але й тому, що це чудова нагода показати дитині, якою повинна бути здорова їжа і як її виростити.
Навіть якщо це буде трохи моркви чи броколі, ви отримаєте насолоду від їжі набагато більше, адже ви разом із дитиною її виростили й зібрали. Якщо у вас немає власного саду або городу, міні-городик у ящику на підвіконні або балконі теж буде ефективним.
5. Їжте разом!
Звичайно, дуже заманливо повечеряти перед телевізором або перехопити щось на ходу. Проте це некорисно і не сприяє формуванню здорової атмосфери в родині.
Натомість дуже добре формувати звичку вечеряти всією родиною за столом, бажано в той самий час. Це дозволить знизити кількість перекусів і гармонізувати стосунки в родині, а ще виховати у дітей цінні соціальні звички.
6. Веселіться на кухні.
Як не дивно, але дітлахи стають завзятими їдунами, коли знають, як готується їжа. Отже, ви можете пропонувати малюкам вдягти фартух і самотужки виконати нескладні завдання на кухні, які допоможуть вам у приготуванні страви. Це неодмінно має бути весело, щоб дитина захопилася процесом. Згодом, у підлітковому віці, можна доручити дитині раз на тиждень самостійно приготувати вечерю для всієї родини.
7. Їжте повільно.
Повільне харчування дуже сприяє контрою над вагою тіла в будь-якому віці. Це чудовий спосіб показати дітям, що прийняття їжі повинно закінчитися з усвідомленням, що шлунок наповнений, а мозок задоволений.
Настільки, наскільки ми любимо наших дітей, нам потрібно привчити їх жувати повільно й приділяти на їжу не менше 20 хвилин, які потрібні, щоб прожувати їжу належним чином.
8. Будьте творчими!
Усі яскраві кольори овочів і фруктів є природніми, тому мають здоровий вплив на організм. У той же час, різні кольори по-різному впливають на організм, тому добре мати різноманітний здоровий раціон.
Пропонуйте дітям різнобарвний сніданок або закуски із різних фруктів, овочів і ягід. Їх можна подрібнити й викласти цікавим чином, і водночас приготування та їжа будуть веселими та захоплюючими.
9. Вчиться зупинятися.
Хоча діти народжуються із природньою особливістю припиняти їсти, коли їм треба, батьки не завжди можуть зрозуміти, чи достатньо здорової їжі спожили діти. Привчіть дітей дослухатися до власних відчуттів, чи дійсно їх шлуночки наповнені?
Запитайте дітей, як вони будуть почуватися, якщо з’їдять занадто печива? Чи не буде їм погано? Такі питання змусять усвідомлювати наслідки власних рішень і харчових звичок.
10. Не здавайтеся!
Згідно з дослідженнями, малюкам потрібно спробувати щось щонайменше 7-10разів, перш ніж це їм сподобається. Тому не бійтеся знайомити дітей із новими або навіть екзотичними смаками.
Гарною тактикою буде надати дітям широке розмаїття продуктів, а також розтлумачити, що дегустація нових смаків є ознакою того, що вони ростуть. Також можна узяти дітей в магазин і надати їм змогу самим обирати смаки і вже вдома куштувати за власним вибором щось нове.
